Бібліографічний посібник − упорядкована множина бібліографічних записів; документальна форма існування бібліографічної інформації, за допомогою якої вона фіксується і зберігається в часі та розповсюджується в просторі у вигляді документа. Бібліографічний посібник – це основний вид бібліографічної продукції, результат практичної бібліографічної діяльності, засіб бібліографічного обслуговування і використання бібліографічної інформації. В бібліографічному посібнику може бути від одного бібліографічного запису (бібліографічний плакат, каталогова картка, окреме бібліографічне повідомлення) до кількох мільйонів (каталоги найбільших бібліотек). Кількість записів не має обмежень, в кожному конкретному випадку вона зумовлюється реальною потребою в тій чи іншій бібліографічній інформації. Упорядковуються бібліографічні записи за єдністю задуму, читацьким призначенням, змістом або формою документів, що бібліографуються, та іншими ознаками. У зв’язку з цим існує велике різноманіття видів, типів, жанрів бібліографічних посібників. Серед бібліографознавців існують різні погляди щодо їх видової і типологічної класифікації. Теорію класифікації бібліографічних посібників в Україні висвітлено в працях О. Довгополої, Н. Кушнаренко, Г.  Швецової-Водки та ін.

Класифікування бібліографічних посібників здійснюється за різними ознаками.

За суспільним призначенням (цільовим та читацьким) розрізняють державний бібліографічний посібник, науково-допоміжний, рекомендаційний, видавничий, книготорговельний. Ряд бібліографознавців до цього виду відносять професійно-виробничі, бібліотечно-каталожні посібники, посібники екстеріорики.

За особливостями об'єкта обліку виділяють кілька підвидів. За видами відображених документів виокремлюють покажчик текстових документів, покажчик нетекстових документів (нот, картографічних, образотворчих документів тощо), покажчик інших видів документів (аудіальних, аудіовізуальних, машиночитаних документів) та змішаний покажчик. За тематико-галузевим змістом відображених документів – універсальний, багатогалузевий, галузевий, тематичний, персональний (біобібліографічний); за змістово-територіальними зв'язками – краєзнавчий, країнознавчий; за часом (хронологією) видання відображених документів – ретроспективний, поточний, перспективний, кумулятивний; за територіальною ознакою – загальнодержавний, міжнародний, посібник місцевого друку; за мовою – мономовний, полімовний.

За методами бібліографування, зокрема за способом відбору розрізняють – реєстраційний і вибірковий посібник; за способом бібліографічного групування – абетковий, хронологічний, топографічний, систематичний, тематичний, предметний, за способом бібліографічної характеристики – анотований, реферативний, оглядовий; інколи виділяють сигнальний, критико-бібліографічний, технічно-кодований.

За внутрішньою формою (за жанрами) серед бібліографічних посібників вирізняють: окреме бібліографічне повідомлення, бібліографічний список, бібліографічний покажчик, бібліографічний огляд, бібліографічна бесіда, бібліографічний бюлетень, бібліографічний журнал, бібліографічний відділ у періодичному виданні, допоміжний покажчик до видання, бібліографічний каталог, бібліографічна картотека. В останні роки з'явились нові жанри: бібліографічний дайжест, віртуальна виставка, бібліографічна енциклопедія та ін. Серед великої різноманітності жанрів основними вважаються бібліографічний список, бібліографічний покажчик, бібліографічний огляд. Коли йде мова про конкретний бібліографічний посібник, вживають, як правило, позначення його жанру: бібліографічний покажчик, бібліографічний список, бібліографічний огляд, бібліографічний бюлетень та ін. Якщо бібліографічний покажчик (список, огляд) відображає відомості про якийсь певний вид або тип документів, то термін «бібліографічний» опускають, а замість нього до терміну «покажчик» («список», «огляд») додають слова, що позначають цей вид або тип документів. Напр.: список художньої літератури; покажчик дисертацій; огляд нових публікацій з питань економіки та ін.

За зовнішньою формою  розрізняють рукописний (написаний від руки, машинописний, роздрукований на принтері), друкований (посібник, виготовлений за допомогою поліграфічних засобів), електронний (машино сприймальний) ресурс (локального чи віддаленого доступу). Електронні бібліографічні посібники можуть мати друкований аналог або існувати лише в електронній формі.

Рукописні та друковані бібліографічні посібники можуть існувати в картковій, аркушевій, книжковій формах. Посібники в книжковій формі  бувають неперіодичними (книги, брошури, аркушівки), періодичними (бюлетень, журнал, газета) і продовжуваними (нумеровані випуски під однією назвою без певної періодичності). Бібліографічний посібник може існувати як частина небібліографічного видання (внутрішньо-книжковий, внутрішньо-журнальний, внутрішньо-газетний, прикнижковий, пристатейний бібліографічні посібники) та допоміжні покажчики до видань. Своєрідним видом бібліографічних посібників є бібліографічні посилання.

Видання, що містять відомості про бібліографічні посібники, називають метабібліографічними посібниками.

Сукупність бібліографічних посібників утворює бібліографічну продукцію.

 Інформація та документація. Бібліотечно-інформаційна діяльність. Терміни та визначення понять : ДСТУ 7448:2013. — Київ : Мінекономрозвитку України, 2014. — III, 41 с. — (Національний стандарт України) — Зі скасуванням в Україні ГОСТ 7.26–80 — Текст укр., рос., англ., фр.;

Швецова–Водка Г. М. Короткий термінологічний словник із бібліографознавства та соціальної інформатики. – К. : Книжк. Палата України, 1998. – 115 с.;

Кушнаренко Н. М., Удалова В. К. Наукова обробка документів : підручник. – К. : Вікар, 2003. – 328 с.; 

Швецова-Водка  Г. М. Вступ до бібліографознавства : навч. посіб. – К. : Кондор, 2004. – 217 с.